Автентика та діджитал в одній мандрівці: як українці обирають туризм із сенсами

Український внутрішній туризм змінюється: якісна мандрівка поєднує пізнавальне дозвілля, автентику із сучасними цифровими інструментами. Подорожі через контакт із природою рідного краю, знайомство з традиціями, стають для людей ресурсом психологічної стійкості та проживання ідентичності.

 

На Верховинщині створюють інтерактивний маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці». Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді», у межах конкурсу «Культурні стежки громад» реалізує ГО «Альянс розвитку».

 

У сфері українського внутрішнього туризму відбувається певна «революція сенсів». Змінюються формати відпочинку, 42% туристів обирають швидкі мандрівки для емоційного розвантаження. А 54% українців їдуть відпочивати у Карпатський регіон, оскільки відчувають потребу у тиші, спокої та відновленні. Це дані цьогорічного дослідження, проведеного компанією Gradus на замовлення Державного агентства розвитку туризму України та Brand Ukraine.

 

Відтак змінюється концепція розвитку територій. Гірським громадам необхідно забезпечити туристам інфраструктуру, логістичну доступність та пізнавальне дозвілля.

 

Як зазначає перший заступник голови ДАРТ Тарас Лозинський, турист який шукає тиші та комфорту, не хоче зупинятися у гучних готелях. Наприклад, в Івано-Франківській області Буковель став мегаполісним курортом, і він популярний, туди їдуть за розвагами. Натомість, Верховинська громада демонструє переваги сталого розвитку саме через збереження архітектурного дизайну, рекреаційних локацій, де турист занурюється в місцевий побут, гастрономію та історію регіону.

 

«Українці стали більше фокусуватися на глибинному пізнанні історії, ідентичності, самобутньої культури. У громадах важливим фактором успіху є співпраця та синергія між місцевою владою та бізнесом. Якщо на території є цікава туристична локація чи маршрут - відповідно мають бути інформаційні, навігаційні матеріали, ознакування таких місць. Діджиталізація також певною мірою переносить традиційну культуру у цифровий простір. Це можуть бути цифрові продукти, через які громада популяризує свої туристичні об’єкти», - пояснює Тарас Лозинський.

 

«Мандрівка плаями Гуцульської столиці» - це інтерактивний туристичний маршрут, довжиною близько 17 кілометрів, із 12 тематичними зупинками. Через QR-коди на інформаційних знаках туристи матимуть доступ до інтерактивного порталу з автентичними гуцульськими співанками, легендами та розповідями.

 

«Живий культурний код є потужним магнітом для аудиторії. Ми це відчули вже на етапі підготовки проєкту. Відео, в якому правнук легендарної гуцулки Чукутихи розповів про дримбу та зіграв на ній, одразу підхопили користувачі соцмереж. Це відео зібрало півмільйона переглядів», - ділиться голова правління ГО «Альянс розвитку», керівниця проєкту Марія Маківничук. - «Дуже відповідально наша команда підбирає та формує контент для туристичного порталу. Інтерактивний туристичний маршрут це подвійна відповідальність - за реальні станції маршруту, їхнє облаштування, а також і за змістовне наповнення віртуальних локацій, на які потрапляють туристи з допомогою смартфонів. Кожна зупинка буде інста-локацією для фотографій і водночас сторінкою давнього минулого Гуцульщини, джерелом історичних фактів».

 

Безкоштовний мультимедійний маршрут стане магнітом у маркетинговій стратегії території, зазначають у ДАРТ. Цікава ідея залучає туриста сенсами, а згодом спрямовує його до гірських провідників, локальних садиб та гастрономічних ринків. Результатом стане наповнення місцевого бюджету через податки, що стимулює економічний розвиток громади.

 

Досвід Верховини зі створення локального туристичного маршруту не єдиний. Тарас Лозинський перелічує культурні маршрути, які створюються на основі трипільської культури, їх активно впроваджують на Тернопільщині, Хмельниччині, Вінничині, Львівщині та частково на Херсонщині. Ці проєкти відкривають потенціал для створення транскордонних проєктів з Румунією та Молдовою. Так, локальна історія перетворюється на частину європейської культури.

 

«Вивчення власного коріння через подорожі збагачує інтелектуально та духовно. Війна ще більше підсилила нам розуміння, що без історії не буде майбутнього, - підкреслює Тарас Лозинський. - Сьогодні кожна мандрівка Україною - це солідарність, підтримка стійкості громад та глибоке самопізнання. Пізнаваймо власну країну як туристи, як дослідники, адже кожна подорож до себе є внеском у велику перемогу нашої ідентичності».

 

Партнери проєкту «Мандрівка плаями Гуцульської столиці» - громадські організації «Гуцулики», «Етноекоцентр «Гуцульщина», Верховинське Районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка та Верховинська селищна рада.