Вас вітає чарівна Верховинщина!

ПРОЕКТ  - СТАТУТ територіальної громади селища Верховини  ( в редакції виконавчого апарату)

Проект

СТАТУТ

територіальної громади

селища Верховини та села Віпче

 

Преамбула

 

 Цей Статут розроблений на дотримання конституційного ладу у національно-адміністративній територіальній одиниці селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області згідно з Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейською хартією місцевого самоврядування,  ратифікованою Верховною Радою 15.07.1997 року № 452/97-ВР, інших законів України і визначає основи життє­діяльності Верховинської територіальної громади та засади здійснення нею місцевого самоврядування з урахуванням історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування в селищі  Верховина та с. Віпче для забезпечення їх соціально-економічного, культурного розвитку, збереження та примно­ження досягнень і традицій.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Правова основа Статуту.

 

1.  Статут Верховинської територіальної громади  (далі-Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, прийнятим відповідно до Конституції України,Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15.07.97 № 452/97-ВР, інших законів України.

2. Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної гро­мади селища Верховина та с. Віпче який діє на її території і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Предметом відання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого самоврядування в селищі Верховина  та селі Віпче.

     4.У випадку змін у законодавстві України, статті Статуту приводяться відповідно до них.

 

Стаття 2. Історія виникнення селища

Верхови́на (до 1962 р. — село Жаб'є, пол. Żabie) — селище міського типу в Івано-Франківській області, адміністративний центр Верховинського району. Розташоване на висоті 620 м над рівнем моря, на березі річки Чорний Черемош.

Перша письмова згадка про нього датується 1424 роком. В давнину ділилося на дві частини: Жаб'є-Ільці та Жаб'є-Слупійка, мало багато присілків: Красний Луг, Кривополе, Волова, Ходак, Віпче, Замагура. У різні часи до ґміни Жаб'я належали села Бистрець, Дземброня, Топільче, Зелене, Явірник, Буркут.

У 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Прусією та Австрією землі теперішнього Верховинського району увійшли до Австрії.

Майнове розшарування, національне пригноблення, посилена експлуатація населення гірських сіл викликали масове незадоволення селян. Своєрідною формою боротьби та виявом стихійного протесту селянства проти існуючого ладу був опришківський рух. Багато жителів села Жаб'є діяли в загонах Олекси Довбуша, І. Пискливого, Пинті, Бойчука, Баюрака. Масовим явищем серед горян стали скликання віча — нової форми визвольного руху кінця XIX століття. В першій половині XIX ст. у Жабйому і сусідніх селах діяли опришки на чолі з М. Штолюком. Під час Першої світової війни в околицях села Жаб'є та інших сіл точилися бої між австрійцями та росіянами. Багато гуцулів воювали у складі австрійської армії, особливо у легіоні Українських Січових Стрільців.

У квітні 1920 року відбулося селянське повстання (отримало назву «Гуцульське повстання»), яке було придушене польською владою. Учасникам Гуцульського повстання 1920 року споруджено пам'ятний знак.

З 1921 до 1939 року Верховина входила до складу Польщі. 17 вересня 1939 р. на підставі пакту Молотова-Ріббентропа радянські війська вступили на територію Галичини. У лютому 1940 року Жаб»є стало районним центром. У 1963 році район був приєднаний до Косівського. У грудні 1966 року відновлено Верховинський район з районним центром у Верховині. 15 липня 1993 року рішенням обласної ради Віпче одержало статус села, залишившись у підпорядкуванні Верховинської селищної ради.

 

      Стаття 3. Офіційні символи

 

Селищна  рада та її виконавчі органи мають свої бланки, штампи, круглу печатку із зображенням

      Державного герба України і своїм на­йменуванням.

 На будинку,  де працює селищна рада та її виконавчі органи підіймається Державний Прапор

      України.

 

Стаття 4. Святкові дні та пам'ятні дати

 

Святкування Дня селища, видатних подій, державних та ре­лігійних свят є основою злагоди,

      взаєморозуміння та підтримки членів територіальної громади , збереження її історії та

      національ­них традицій.

День селища громада святкує  28 серпня на релігійне свято Успіння Пресвятої Богородиці  

    Програма святкувань передбачає, урочистості, концерти, виставки майстрів народних  ремесел,

    народні ігри та спортивні змагання.

Селищна рада щорічно під час затвердження бюджету селища може встановлювати перелік

     свят та зна­менних подій.

 

Стаття 5. Звання і відзнаки

1. За визначні заслуги перед громадою селища, за вагомий внесок у культурний, економічний, соціальний розвиток селища, громадянам України, членам громади селища Верховини та с. Віпче, може бути присвоєно рішенням селищної ради почесне звання «Почесний громадянин селища Верховини та с. Віпче».

2. Члени громади селища Верховини та с. Віпче, громадяни України,  колективи підприємств, установ і організацій можуть нагороджуватися Почесною грамотою селищного голови та Грамотою селищного голови. Селищна рада може заснувати інші знаки пошани.

  3.Виконавчий комітет Верховинської селищної ради після розгляду відпо­відних клопотань   

  вносить у встановленому порядку до органів державної влади подання про нагородження  

  державними нагородами України та про присвоєння почесних звань України.

 

Стаття 6. Територія селища Верховини та с. Віпче

1. Територія селища Верховина та с. Віпче є невід’ємною складовою частиною території України.

2. Територія селища Верховини та с. Віпче, на якій здійснюється місцеве самоврядування, визначається межею як адміністративно-територіальна одиниця, зазначена у Державному земельному кадастрі. Межа селища Верховини та с. Віпче  відокремлює свою територію від земель інших прилеглих адміністративно-територіальних одиниць, та визначена Генеральним планом селища Верховини та с.Віпче, затвердженим відповідним рішенням сесії селищної ради.

3. Усі землі, в межах селища, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, перебувають у комунальній власності територіальної громади .

4. Територіальній громаді селища належать водні ресурси, у тому числі підземні водоносні горизонти, повітря, корисні копалини, надра, рослинний та тваринний світ, а також інші природні ресурси, які знаходяться на території селища.

5. Територіальна громада селища зобов'язується зберігати, захищати, використовувати, примножувати природні ресурси селища.

 

Стаття 7. Територіальні зони зі спеціальним статусом.

1. На території селища рішенням селищної ради можуть утворюватися територіальні зони зі спеціальним статусом (рекреаційним, історико-заповідним, лісопарковим, промисловим тощо).

2. Утворення цих зон здійснюється рішенням селищної  ради на підставі внесених на її розгляд пропозицій виконавчого комітету селищної ради, які мають враховувати результати відповідних громадських слухань.

3. Межі територіальних зон зі спеціальним статусом визначаються Генеральним планом селища Верховини та с. Віпче.

 

 

РОЗДІЛ II

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 8. Система місцевого самоврядування

 

1.Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою  в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через селищну  раду та її виконавчі органи.

 

2. Систему місцевого самоврядування   складають:

  - територіальна громада ;

  - селищна рада;

  - селищний голова;

  - виконавчий комітет селищної ради;

 

3.Кількісний склад та порядок обрання до селищної ради визначається відповідно до чинного законодавства України.

 

Стаття 9. Гарантії здійснення місцевого самоврядування в селищі, діяльність його

органів і посадових осіб

 

Органи і посадові особи місцевого самоврядування діють відповідно до повноважень,

    наданих їм Конституцією України, за­конами України і цим Статутом.

Органи і посадові особи державної влади на території селища  не мають права втручатися в

    законну діяльність органів і посадових осіб міс­цевого самоврядування, крім випадків,

    передбачених законодавством.

Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядуван­ня селища з органами

    державної влади, діяльність яких поширюєть­ся на територію селищної ради, базується на  

    засадах поєднання інтересів територіальної громади та держави, співробітництва й

    взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань її соціально-економічного та культурного

    розвитку і реалізації  функцій державної влади.

Права органів місцевого самоврядування селища захища­ються судом.
Обмеження права територіальної громади на місцеве самовряду­вання можливе лише в

    умовах воєнного чи надзвичайного стану згідно із законами України.

Стаття 10. Акти органів та посадових осіб місцевого самовряду­вання

1.Систему актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування
складають:

- Статут територіальної громади;

      - рішення сесії селищної ради;

- розпорядження селищного голови;

- рішення виконавчого комітету селищної ради;

- акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

2.Проекти актів органів місцевого самоврядування , що зачіпають інтереси громадян або

мають міжвідомчий характер, подаються до відповідних органів юстиції для проведення

правової експертизи на від­повідність їх чинному законодавству.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування селища  прийняті згідно з чинним

      законодавством, обов'язкові для вико­нання всіма розташованими на території селища

      підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також по­

      садовими особами, громадянами й об'єднаннями громадян.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування селища скасовуються згідно з

      чинним законодавством.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування  з мотивів їхньої

      невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними

в судовому порядку.

Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого

самоврядування , виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність

передбачену законодавством.

Стаття 11. Обов'язковість рішень, прийнятих територіальною громадою селища на місцевому референдумі

Рішення, прийняті територіальною громадою в межах наданих їй Конституцією та законами

      України прав щодо вирішення питань місцевого значення на місцевому референдумі, є

      обов'язковими для виконання всіма органами і посадовими особами місцевого самоврядування,

      громадянами, об'єднаннями громадян, а також підприємствами, установами й органі­заціями,

      які розташовані на території селища.

Виконання рішень, прийнятих територіальною громадою селища  на місцевому референдумі,

      забезпечується селищним головою.

Невиконання або неналежне виконання рішень, прийнятих територі­альною громадою селища

      на місцевому референдумі, є підставою для притягнення до відповідальності в порядку та

      межах, визначених за­конами України.

Стаття 12. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування

1.Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування

здійснюють органи і посадові особи, що їх прийняли.

2.Офіційне тлумачення цього Статуту, рішень, прийнятих територі­альною громадою на

  місцевому референдумі, здійснюється селищною радою.

Стаття 13. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і

відповідальними перед територіальною громадою.

Вони періодично, але не менш як раз на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету селища, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.

Територіальна громада в будь-який час може достроково припини­ти повноваження органів

    та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони

    України, обмежують права й свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм

    законом повноважень.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб

    місцевого самоврядування визначаються чинним за­конодавством.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування

     здійснюється лише  у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та   

    законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх   

    посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних  

    повноважень.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відпо­відальність у разі

      порушення ними Конституції або законів України.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих

      повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої

      влади.

7.Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що
       виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових
       осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

 

РОЗДІЛ III

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА СЕЛИЩА ВЕРХОВИНИ ТА С. ВІПЧЕ

ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА її ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ

У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 14. Територіальна громада селища Верховини та с. Віпче

Територіальну громаду селища Верховини та с. Віпче (далі - територіальну

                громаду) складають жителі, які проживають на території селища Верховини та

                с. Віпче.

Територіальна громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування,

                основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як

                безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Територіальна громада має права й обов'язки в межах наданих їй повноважень

                та виділених ресурсів вирішувати під свою повну відпо­відальність усі справи

                місцевого значення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Територіальна громада є суб'єктом права комунальної власності.
Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються селищною

                радою під час затвердження бюджету селища.

Стаття 15. Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь  у здійсненні місцевого самоврядування

Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у міс­цевому

                самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого

                самоврядування .

Формами участі членів територіальної громади в місцевому само­врядуванні є:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- місцеві ініціативи;

- громадські слухання;

- звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування селища;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на ви­борних

посадах місцевого самоврядування селища;

- участь у діяльності громадських організацій, професійних і творчих спілок;

- інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні селища.

3.Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь
у місцевому самоврядуванні селища залежно від їх раси, кольору шкіри,
політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціаль­ного походження, майнового стану, терміну проживання в селища, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Стаття 16. Місцеві вибори

Місцеві вибори - це обрання депутатів селищної  ради, селищного  голови на

основі гарантованого Конституцією України та Законом України ,,Про місцеві вибори ” загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Участь у місцевих виборах є особистою справою кожного члена територіальної громади.

 Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих  виборах.

Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день  проведення виборів виповнилося 18 років і які проживають на те­риторії селища та відповідно зареєстровані.
Депутатом селищної ради, селищним головою може бути обраний громадянин

    України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.

Депутатом селищної ради, селищним головою не може бути обраний

    громадянин України, який має судимість за вчи­нення умисного злочину, якщо ця

    судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

Особи, які займають посади, що відповідно до закону є несумісними зі статусом

    депутата ради, селищного голови, зобов'язані в разі їх обрання залишити посаду

    (припинити діяльність), яка є несумісною зі статусом депутата, селищного 

    голови та в передбачених за­коном випадках припинити будь-яку підприємницьку

    діяльність.

  7.Право висування кандидатів на посаду селищного голови реалізується

виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві

організації партій або шляхом само висування у по­рядку, передбаченому Законом

України ,,Про місцеві вибори ”.

Порядок призначення і проведення місцевих виборів встановлюється Законом

    України ,,Про місцеві вибори ”.

Стаття 17. Місцевий референдум

Місцевий референдум є формою вирішення територіальною грома­дою питань

    місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

Місцевий референдум - це селищний референдум.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене

    Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.

На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до

    відання органів державної влади.

Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на

    відповідній території.

Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік

    питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про

    референдуми.

За рішенням селищного  референдуму можуть бути до­строково припинені

    повноваження відповідно селищної  ради, селищного голови відповідно до Закону

    України ,,Про місцеве самоврядування в України.

Порядок фінансування підготовки і проведення місцевих референ­думів

    визначається селищною  радою.

Усі рішення, що стосуються місцевого референдуму, а також проекти рішень, які

    виносяться на місцевий референдум, підлягають опублікуванню в місцевих

    засобах масової інформації.

Стаття 18. Загальні збори громадян за місцем проживання

Загальні збори громадян за місцем проживання - це збори членів територіальної  

     громади, які проводяться в межах  селища або його окремих частин – вулиць, кварталів  

     тощо.

До компетенції загальних зборів громадян належить:

    - розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування,

    в межах Конституції України та законів України, внесення пропозицій

    відповідним органам і організаціям;

    - обговорення проектів рішень селищної ради та їх органів з питань селищного

    життя;

           - внесення пропозицій з питань порядку денного сесій селищної ради та її органів;

          - заслуховування інформації селищного голови, посадо­вих осіб місцевого самоврядування

           селища, звітів керівників під­приємств, установ і організацій, що належать до комунальної

           власності територіальної громади, порушення в разі необхідності перед відповідною радою

           питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;

  - інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими ор­ганами рішення, хід їх

виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої та

         виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;

    - розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни
і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім'ям та іншим категоріям

громадян, внесення відповідних пропозицій на розгляд селищної ради та її органів;

    - внесення пропозицій щодо встановлення селищною радою місцевих податків і зборів;

            - розгляд питань про найменування, перейменування вулиць, про­вулків, скверів, парків,

внесення пропозицій з цих питань;

   - обговорення питань, пов'язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і

стихійного лиха, сприяння органам місцевого самовря­дування, державним органам у

проведенні робіт щодо ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих

органів селищної  ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього

природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

   - розгляд питань про внесення на розгляд селищної ради пропозицій про проведення

місцевого референдуму;

   - розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

   - обговорення інших питань, що зачіпають інтереси територіальної громади.

Загальні збори громадян мають право звертатися з пропозиціями до селищної ради, інших

    органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які

    зобов'язані розглянути ці пропозиції та інформувати в місячний термін про результати

    розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.

У роботі загальних зборів громадян беруть участь члени територі­альної громади, які мають

                право голосу на місцевих виборах та які про­живають на відповідній території.

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь селищний голова,

народні депутати України, депутати обласної, районної, селищної ради, посадові особи органів

міс­цевого самоврядування, представники органів державної влади, об'єднань громадян, установ,

організацій та підприємств, які заінтересовані у ви­рішенні питань, що розглядаються на

зборах.

Загальні збори громадян за місцем проживання скликає селищний голова за власною

ініціативою, за ініціативою депутата селищної ради, за ініціативою не менше 30 громадян, що

прожи­вають на відповідній території.

Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома грома­дян, які проживають на

відповідній території, не пізніше як за сім днів до їх проведення із зазначенням часу скликання,

місця проведення та переліку питань, які передбачається винести на обговорення зборів.

7.Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності
на них не менше третини членів територіальної громади, які проживають
на відповідній території.

Збори представників громадян є правомочними за умови присутності на них не менше  

половини обраних або призначених представників.

8 На загальних зборах громадян головує селищний голова, або особа що визначена селищним головою.

 Для ведення протоколу загальних зборів обирається секретар загальних зборів.

        9Порядок денний загальних зборів громадян затверджується за по­данням органу, який їх  

скликав.

Під час проведення загальних зборів громадян складається прото­кол, який підписується

 головою і секретарем загальних зборів громадян. До протоколу додається список учасників

зборів із зазначенням місця їх проживання.

11.         Загальні збори громадян приймають рішення з розглянутих питань.
Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним
голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян,
які проживають на відповідній території.

12.         Рішення загальних зборів громадян враховуються органами та по­
садовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств,
установ і організацій, яких ці рішення стосуються.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до яких звернулися з пропозиціями загальні збори громадян, повинні розглянути такі пропозиції в 30-денний термін та повідомити в 10-денний термін про результати їх розгляду селищного голову  та суб'єктів, за іні­ціативою яких було скликано збори.

13.Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету селища або за раху­нок добровільних внесків відповідних жителів селища.

 

Стаття 19. Місцеві ініціативи

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд селищною  радою будь-

   якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого

  самоврядування.

З місцевою ініціативою до селищної ради можуть виступити ініціативні групи, сформовані з

    членів територіальної громади чисельністю не менше 1/10 населення громади.

Місцева ініціатива вноситься не пізніше, ніж через 10 днів після прийняття рішення

    ініціативною групою до селищної ради в письмовому ви­гляді та оформлюється відповідно до

    Регламенту відповідної ради.

Селищна рада розглядає питання, внесені в порядку міс­цевої ініціативи на чергових

     пленарних засіданнях ради з обов'язковою участю членів ініціативної групи.

Рішення, що прийняті радою з питань, які вне­сені в порядку місцевої ініціативи, доводяться

   до відома територіальної громади не пізніше ніж через 25 днів після прийняття рішення.

Стаття 20. Громадські слухання

1. Громадськими слуханнями є зустріч членів територіальної громади з селищним головою, депутатами селищної ради, посадовими особами виконавчих органів селищної ради, під час яких:

- заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпа­ють інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;

- порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;

- обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень селищної ради, її виконавчого комітету, розпоряджень селищного голови.

- вирішуються питання щодо об’єднання з іншими територіальними громадами або вихід з таких об’єднань;

 2.У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь усі члени територіальної   

  громади.

 3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

  4.Громадські слухання скликаються селищним головою за власною ініціативою або

    ініціативою селищної  ради,  членів територіальної громади.

    5.На громадські слухання запрошуються посадові особи органів міс­цевого самоврядування,

   депутати ради,  представники місцевих осередків політичних партій та громадських

   організацій, керівники підприємств, установ та   організацій, діяльність яких пов'язана з

   питаннями, що об­говорюються.

    6.Селищний голова визначає місце та час проведення громадських слухань. Виконавчий

    комітет селищної ради забезпечує організацію громадських слухань та доведення до членів  

   територіальної громади не пізніше, ніж за 10 днів інформації про місце та час їх проведення.

    7.На громадських слуханнях головує селищний голова або призначена ним особа. Для

    ведення протоколу громадських слухань обирається секретар громадських слухань. На  

    громадських слуханнях ведеться протокол. Протокол громадського слухання підписується осо­

   бою, яка його проводить, та особою, яка веде протокол, і передається  селищному голові.

   8.Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, під­лягають обов'язковому  

   розгляду відповідними органами місцевого само­врядування. Про результати їх розгляду  

   селищний голова або визначена ним особа доводить до відома територіальної громади.

   9.Положення про громадські слухання затверджені 31 сесією шостого демократичного  

   скликання Верховинської селищної ради.

    10.Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням громадських слу­хань, здійснюються за

     рахунок селищного бюджету.

 

    Стаття 21. Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами,
пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування,
а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав
та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених
законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані приймати до розгляду заяви

громадян і реагувати на них згідно із Законом України ,,Про звернення громадян ” та Закону України «Про доступ до публічної інформації»

Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим грома­дянином, або

колективним, якщо подане групою громадян.

Індивідуальне звернення може бути усним, викладеним громадяни­ном на особистому

прийомі, або письмовим, яке надсилається поштою або передається (реєструється) в

установленому порядку до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування.

  Стаття 22. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та ро­бота на виборних посадах місцевого самоврядування

Члени територіальної громади можуть бути присутніми на відкритих засіданнях селищної     ради.
Відмова членам територіальної громади у присутності на сесії від­повідної ради, яка не

  пов'язана з організаційними чи технічними причинами, оформлюється відповідним рішенням

   ради і повідомляється особі не пізніше, ніж за один день до відкриття сесії.

Стаття 23. Участь у здійсненні місцевого самоврядування місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок

Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування

  через участь у діяльності зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих осередків

 політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок.

Місцеві осередки політичних партій, громадських організацій відпо­відно до законодавства:

беруть участь у місцевих виборах;
через своїх депутатів селищної ради беруть участь у ви­робленні та здійсненні політики ;
сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку селища тощо.

3.Місцеві осередки політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в

Україні» можуть вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для

         розгляду відповідними органами в установленому порядку.

         4.Не допускається створення і діяльність структурних осередків по­літичних партій у

           виконавчих органах місцевого самоврядування.

         5.Органам та посадовим особам місцевого самоврядування забороне­но відокремлювати у

  своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним

          партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

  

Стаття 24. Інші форми участі членів територіальної громади у здійс­ненні місцевого

 самоврядування

Перелік форм участі жителів селища  у здійсненні місцевого самоврядування, визначений                  цим Статутом, не є вичерпним.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм

            участі жителів селища у здійсненні місцевого самоврядування, в тому числі участь на

            громадських за­ садах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого само­

            врядування, участь у роботі консультативно-дорадчих рад, положення про які визначаються  

            рішенням відповідного органу місцевого само­врядування тощо.

Стаття 25. Масові заходи жителів селища

1. Жителі селища відповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, без

зброї і проводити збори, мітинги, походи, демон­страції й інші масові заходи.

Місце проведення масових заходів на території селища визначається виконавчим

    комітетом селищної  ради відповідно до чинного законодавства.

 

  Стаття 26. Право членів територіальної громади на інформацію. оприлюднення рішень           органів місцевого самоврядування

Члени територіальної громади мають право на одержання достовір­ної, об'єктивної і   

   повної  інформації щодо роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування відбува­ється шляхом їх

       опублікування на сайті селищної ради або у місцевих засобах масової інформації.

 

РОЗДІЛ IV

СЕЛИЩНИЙ  ГОЛОВА ТА ІНШІ ПОСАДОВІ ОСОБИ

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 27. Статус селищного голови

Селищний голова є головною посадовою особою тери­торіальної громади селища та

  здійснює свої повноваження на по­стійній основі.

Селищний голова головує на засіданнях селищної ради, очолює її виконавчий комітет та

  організує його роботу.

Селищний голова є підзвітним, підконтрольним і відпові­дальним перед територіальною

   громадою селища, відповідальним перед селищною радою, а з питань здійснення виконавчим

   комітетом селищної ради повноважень органів виконавчої влади - підконтрольним органам

   виконавчої влади.

Стаття 28. Обрання і вступ на посаду селищного  голови

Селищний голова обирається членами територіальної громади, які мають право голосу,

    шляхом загального, рівного, прямого, вільного і таємного голосування на термін  визначений

   чинним законодавством України до Закону України.

Висування кандидатів на посаду голови розпочинається відповідно до визначеного чинним

    законодавством України терміном.

Право висування кандидатів на посаду селищного голови реалізується виборцями у

відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або

шляхом само висування у по­рядку, передбаченому цим Законом.

Особа, яка висунута кандидатом на посаду селищного голови, не може одночасно бути

    висунута у будь-яких інших одноман­датних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів.

    Крім того, особа може бути висунута кандидатом на посаду селищного голови шляхом

    висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише однієї політичної партії.

Якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів на посаду селищного голови залишився

    один кандидат, голосування проводиться по одному кандидату. У разі якщо у відповідному

    виборчому окрузі після закінчення строку реєстрації кандидатів не залишилося жодного

    кандидата, вибори у такому виборчому окрузі вважаються такими, що не відбулися.

     5.Виборам кандидата на посаду голови пе­редує його передвиборна агітація, на період

  проведення якої він має  право на звільнення від виконання виробничих або службових

  обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки.

  6.Після проведення виборів кандидата на посаду селищного голови селищна

територіальна виборча комісія на підставі протоколу про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі по виборах селищного голови встановлює результати виборів у цьому виборчому окрузі і не пізніше як на п'ятий день з дня виборів при­ймає одне з рішень: про визнання селищного  голови обраним, про призначення повторного голосування, про визнання виборів відповід­ного селищного голови такими, що не відбулися.

Обраним селищним головою вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому виборчому окрузі. Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців у вибор­чому окрузі набрали два або більше кандидатів, проводиться повторне голосування щодо цих кандидатур.
Про результати виборів селищного голови відповід­на територіальна виборча комісія невідкладно надсилає повідомлення Центральній виборчій комісії за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, та інформує відповідну раду - на її першому пле­нарному засіданні.
Офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією ре­зультатів виборів селищного голови є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з посадою селищного голови, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної селищним  головою.
Вступ на посаду селищного голови обраного вперше розпочинається з моменту складення Присяги. Присяга вважається скла­деною, якщо після її зачитування селищний голова скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби.

Вперше обраний селищний голова складає Присягу та­кого змісту: «Я, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки».

Стаття 29. Повноваження селищного  голови

1. Повноваження селищного голови починаються з моменту оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на пленар­ному засіданні ради рішення про його обрання.

  2.            Повноваження голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на щойно проведених місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на щойно проведених місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

3. Селищний  голова:

- забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень ор­ганів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції
та законів України, виконання актів Президента України та відповідних
органів виконавчої влади;

- організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

- підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

- вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду
секретаря ради;

- вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний
склад виконавчого комітету відповідної ради;

- вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встанов­лених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

- скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

- забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

- скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

- забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;

- є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за при­значенням, визначеним радою;

- представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комі­тет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами   та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

- звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів
місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територі­альної громади, а також повноваження ради та її органів;

- укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

- веде особистий прийом громадян;

- забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

- бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України;

- здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повнова­жень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

- видає розпорядження у межах своїх повноважень.

 

Селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
 Селищний голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою та оприлюднює в засобах масової інформації.

 

7. Повноваження селищного голови можуть бути припинені достроково в встановленому законом порядку.

 8.Уразі звільнення з посади селищного голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження селищного голови здійснює, заступник голови, або секретар  селищної ради.

9. Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади  селищного голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження селищного голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів селищного голови.

Стаття 30. Секретар селищної  ради

Секретар селищної ради працює в раді на постійній основі.
Секретар селищної ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного селищного голови.
Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:

    - на день проведення першої сесії, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно селищного голови;

    - рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запро­поновану селищним  головою;

     - протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії селищної ради відповідний селищний голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

     - на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний селищний голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

   4.У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить  голова.

   5.Секретар ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

   6.Секретар селищної ради:

   - у випадках, передбачених законодавством, здійснює повноваження
селищного голови;

   -  скликає сесії ради повідомляє депутатам і доводить до відома на­селення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

   -  веде засідання ради та підписує її рішення;

   -  організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;

   - забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і на­селення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

   - за дорученням голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації ви­конання їх рекомендацій;

   - сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

   - забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самовря­дування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

   - вирішує за дорученням голови або ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

    7.Секретар ради може за рішенням ради одночасно здійсню­вати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.

     8.Повноваження секретаря ради можуть бути до­строково припинені за рішенням відповідної ради.

Стаття 31. Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради

Заступник селищного голови з питань діяльності вико­навчих органів селищної ради затверджується радою за поданням голови, як правило, у складі виконавчого комітету селищної ради.
Розподіл обов'язків між заступником селищного голови, секретарем селищної ради визначається розпорядженням селищного голови.

      3.У випадку відсутності голови його обов'язки   з питань діяльності виконавчого комітету селищної ради виконує заступник селищного  голови.

СЕЛИЩНА  РАДА

Стаття 32. Селищна рада

Селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України.
Порядок формування та організація діяльності селищної ради визначається Конституцією України та законами України, а також статутом територіальної громади селища.
Селищна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного селища на основі загального, рівного і пря­мого виборчого права шляхом таємного голосування.
Порядок організації і проведення виборів депутатів, а також загаль­ний склад ради визначається Законом України ,,Про місцеві вибори ”.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів)  ради приймається відповідною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.
Депутати місцевої ради, голова обираються на перших місцевих виборах на строк до обрання на чергових виборах депутатів та селищного голови і сформування за результатами таких виборів відповідної ради у повноважному складі.
Загальний склад (кількість депутатів) селищної ради має становити при чисельності:

- від 3 тисяч до 5 тисяч виборців -  22  депутати

 Загальний склад (кількість депутатів) ради має становити тільки парну кількість депутатів.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

     У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, вна­слідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається повноважною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.

Строк повноважень місцевої ради, обраної на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Селищна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій.
Повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Стаття 33. Депутат селищної  ради

Статус депутата селищної ради визначається Конституцією України, Законом України ,,Про статус депутатів місцевих рад ” та іншими законами України.
Депутат селищної ради є представником інтересів тери­торіальної громади селища та повноважним і рівноправним членом селищної ради, який обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, уста­новлений Конституцією України.
Повноваження депутата ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і за­кінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

  4.Депутат селищної ради має всю повноту прав, що за­безпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

  5.Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

  6.На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відпо­відного місцевого бюджету.

   7.Депутат ради, який перебуває на посаді ке­рівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою селищного  голови, секретаря селищної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

   8.Депутат селищної ради не може використовувати свій депутатський мандат у цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю.

   9.Депутат селищної ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед ви­борцями.

   10.У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленар­них засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без по­
важних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може
звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата
у встановленому законом порядку.

 

РОЗДІЛ V

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ТА ІНШІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ

СЕЛИЩНОЇ РАДИ

Стаття 34. Формування та склад виконавчого комітету селищної  ради

Виконавчий комітет селищної ради (далі - виконавчий комітет) є виконавчим органом селищної ради, який утворю­ється селищною радою на строк її повноважень.
Селищна рада за пропозицією селищного го­лови визначає чисельність та затверджує персональний склад виконавчого комітету.
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно селищного голови, заступника селищного голо­ви, секретаря виконавчого комітету, та інших осіб.
До складу виконавчого комітету ради входить також за посадою секретар відповідної ради, що виконує функції секретаря виконавчого комітету. Під час добору кандидатур до складу виконавчого комітету ради голова враховує пропозиції постійних комісій селищної ради.

 До складу виконавчого комітету селищної ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

Очолює виконавчий комітет ради відповідно селищний голова. У разі відсутності голови або неможливості виконання ним своїх обов'язків, роботу виконав­чого комітету організовує заступник селищного голови.
Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших ви­падках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працю­ють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені зако­нодавством для селищного голови.
Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої вла­ди  також є підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

10.Після закінчення повноважень селищної ради її виконав­чий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Стаття 35. Повноваження виконавчого комітету селищної ради

Виконавчий комітет селищної ради розглядає і вирішує питання, віднесені Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Украї­ні” до відання виконавчих органів ради.
Виконавчий комітет ради:

попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного

розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

    - координує діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

       - має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому  відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Стаття 36. Рішення виконавчого комітету

Виконавчий комітет на своїх засіданнях приймає рішення. Засідання є правомочним за умови присутності більше половини загального складу виконавчого комітету.
Засідання виконавчого комітету скликаються головою за необхідністю, але не рідше одного разу на місяць.
Рішення виконавчого комітету, прийняті в межах його компетенції, обов'язкові для виконання всіма розташованими на території селищної ради  підприємствами й установами, організаціями незалежно від їх організаційно-правових форм, а також органами місцевого самоврядування і громадянами.

Стаття 37. Інші виконавчі органи селищної ради

Селищна рада в межах затверджених нею структури і шта­тів може створювати інші виконавчі органи.
Виконавчі органи ради є підзвітними і підконт­рольними селищній раді та підпорядкованими її виконавчому комітету і  голові.
Керівники інших виконавчих органів ради при­значаються на посаду і звільняються з посади селищним головою.

4. Положення про інші виконавчі органи селищної ради за­тверджуються селищною радою.

 

РОЗДІЛ VI

СТРАТЕГІЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

Стаття 38. Сталий розвиток селища Верховини та с. Віпче

Стратегія та основні напрямки розвитку базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політич­ного та культурного життя.
Сталий розвиток передбачає забезпечення якості життя членів територіальної громади шляхом:

   - залучення членів територіальної громади до процесу розробки та впровадження стратегії розвитку;

-  дотримання стандартів надання послуг населенню;

   - запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об'єктів комунальної власності та його фінансового забезпечення;

    - застосування нових підходів формування системи соціального за­хисту жителів;

   - розбудова на території селища сучасної ринкової інфраструк­тури;

- залучення інвестицій та міжнародних грантів;

- забезпечення міжнародного співробітництва;

   - участь у міжнародних програмах соціально-економічного та культур­ного розвитку.

Сталий розвиток забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку селища.

Селищна рада кожного скликання не пізніше, ніж на другій сесії, приймає програму розвитку селища на період скликання ради.

5. Виконавчі органи ради у своїй діяльності реа­лізовують основні напрямки програм та планів соціально-економічного розвитку.

Стаття 39. Місцеве планування

Завдання місцевого планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.
Органи місцевого самоврядування визначають порядок використан­ня земельних ділянок під забудову в процесі складення та затвердження планів землекористування.
Органи місцевого самоврядування контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права щодо надання дозволів та координації діяльності суб'єктів будівництва на території селища.
Селищна рада має надане законом право стосовно від­ведення землі, що належить територіальній громаді, а також право щодо визначення особливих умов у разі забудови важливих для життєдіяльності територіальної громади земельних ділянок.
З метою розвитку окремих територій селища може прийняти рішення щодо використання капіталовкладень на будівництво мереж електро та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.
Селищна рада визначає форми кооперації між терито­ріальною громадою та приватними інвесторами, що дозволяють більш ефективно вирішувати реалізацію елементів планування.
Планування будівництва здійснюється в два етапи: складення відпо­відно до встановленого порядку плану землекористування та складення плану забудови.
План землекористування, затверджений рішенням ради, є актом нормативно-правового характеру, що є обов'язковим для виконання ор­ганами та посадовими особами місцевого самоврядування, які повинні погоджувати з ним у процесі подальшого планування всі інші рішення.
Затверджений план забудови селища є обов'язковим для ви­конання на території селища всіма громадянами, їх об'єднаннями, установами, юридичними особами та іншими територіальними гро­мадами.

   10.Органи місцевого самоврядування можуть залучати до розробки
плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та загальні збори. Проект плану забудови оприлюднюється і вноситься на затвердження лише після обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до органів місцевого самоврядування.

 

Стаття 40. Економічний розвиток 

Економічний розвиток спрямований на укріплення та зростання інфраструктури селища, розширення і підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській ді­яльності.

Стаття 41. Діяльність з вирішення екологічних питань

1. Діяльність з вирішення екологічних питань селища орієнтована
на вироблення екологічних норм, підготовку екологічних проектів та їх реалізації в інтересах громадян з метою рекреації територій селища, підтримку на них нормального екологічного балансу, створення сприятливих екологічних умов для праці та життя людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування, підвищення якості навколишнього середовища, формування здорового способу життя людей.

2.Діяльність з вирішення екологічних питань селища реалізуєть­ся за допомогою складання спеціальних програм екологічного розвитку, розробки екологічних розділів у програмах соціально-економічного розвитку територіальної громади, виділення бюджетного фінансування екологічних проблем, вироблення санкцій до порушників екологічних норм, розробки і реалізації екологічних проектів.

3.Селищна рада не рідше одного разу на рік розглядає на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації та контролю за хо­дом виконання запланованих заходів з її поліпшення.

Стаття 42. Розвиток науки і освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва

1.   Виконавчий комітет в рамках своїх повно­важень забезпечує розвиток соціально-культурної сфери життєдіяльності - освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва тощо.

Пріоритети соціально-культурного розвитку визна­чаються радою щорічно на першій сесії селищної ради наступного року.
Селищний голова особисто контролює забезпечення ді­яльності освіти та охорони здоров'я, надає сприяння розвитку фізкультури і спорту, підтримує заклади та діячів культури і мистецтва.

Стаття 43. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки

Органи місцевого самоврядування, в межах наданих їм законодавством повноважень, розробляють та впроваджують заходи з охорони громад­ського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:

     - запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронними органами регулярних профілактичних заходів на тери­торії селища;

    -  запобігання підлітковій злочинності;

    - врегулювання виконавчим комітетом питань щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку під час їх проведення;

    - налагодження системи постійно діючого взаємозв'язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчим органом, членами територіальної громади та правоохоронними органами;

    -  забезпечення відповідного освітлення;

 -   організація безпеки дорожнього руху;

    -  сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання пра­вил паспортної системи тощо.

Стаття 44. Соціальний захист населення

Соціальний захист населення вважається найважливішим пріорите­том діяльності органів місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства України.
Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.
Селищна рада може здійснювати додаткові заходи соціаль­ного захисту тих чи інших груп населення, що повинні бути підтверджені бюджетним фінансуванням.

 Стаття 45. Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття

На території селища чинні всі пільги і компенсації, встановлені законо­давством України.
Основними принципами встановлення і зняття пільг є їх обґрунтованість, перевага грошової форми, рівність усіх членів територіальної громади пільгової категорії, систематичність.
Розміри, порядок установлення додаткових пільг і гарантій та їх зняття визначаються рішеннями селищної ради.

4.Пільги можуть передбачати: грошові виплати, безкоштовне корис­тування послугами, одержання гарантій.

Стаття 46. Підтримка благодійництва, меценатства та спонсор­ства

1.Під благодійництвом, меценатством та спонсорством слід розу­міти:

   - благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організа­ційної та іншої благодійної допомоги;

   - меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної до­помоги;

   - спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юри­дичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою по­пуляризації винятково свого імені, торгової марки, назви.

2.Підтримка благодійності, меценатства та спонсорства припускає:

   - доведення фактів цієї діяльності до жителів селища через засоби масової інформації;

- заохочення шляхом зниженням ставок місцевих податків.

Стаття 47. Міжнародна діяльність

Пріоритетними в міжнародній діяльності визначаються такі напрями:

    - укладення щорічних протоколів стосовно здійснення конкретних заходів у рамках укладених угод про співробітництво із зарубіжними суб'єктами місцевого самоврядування;

    - участь в об'єднаннях зарубіжних суб'єктів місцевого самоврядуван­ня з проблематики, що має пріоритетне значення для територіальної громади;

    - участь у заходах, що мають представницький характер для терито­ріальної громади;

    - участь у заходах міжнародного плану, що мають на меті отримання конкретної допомоги для територіальної громади;

    - участь у заходах, що сприяють залученню інвестицій на розвиток те­риторіальної громади або передбачають здійснення спільних проектів;

- участь у заходах відповідно до міжнародних угод України, або в рам­ках міждержавних програм.

Стаття 48. Підтримка місцевих товаровиробників, малого та серед­нього підприємництва

   1. Органи місцевого самоврядування з метою створення робочих місць та підвищення добробуту жителів селища надають підтримку місцевим товаровиробникам, сприяють розвитку малого та середнього підприємництва.

 

 

РОЗДІЛ VII 

 

БЮДЖЕТ СЕЛИЩА

 

Стаття 49. Загальні засади формування бюджету

1.Селищна рада самостійно розробляє, затверджує і виконує відповідні місцеві бюджети.

2.Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та за­
кріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Селищна рада приймає бюджет селища на кожний календарний рік.

5.Бюджет включає в себе бюджетний план, в якому наводиться загальна сума:

 -   надходжень і видатків протягом року;

 - запланованих кредитів під інвестиції та заходи щодо залучення інвестицій;

    - повноважень виконавчого комітету на укла­дання договорів (зобов'язань), унаслідок яких у наступні роки доведеться вдаватися до додаткових витрат на інвестиції та фінансування заходів
щодо їх залучення.

6. До закінчення року зміни до бюджету селища можуть вно­ситися лише у формі рішення селищної ради про внесення змін до рішення селищної ради ,,Про бюджет ” відповідно до порядку внесення змін до рішень селищної ради.

Стаття 50. Доходи місцевих бюджетів

1. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визна­чених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів, та інших джерел які не суперечать чинному законодавству.

Порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та іншими законами.
У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів ви­конавчої влади.
Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.

Стаття 51. Видатки місцевих бюджетів

Видатки, які здійснюються селищною радою на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.
Селищна рада та її виконавчі органи самостійно розпоря джаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються ви­датки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.
Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не на­лежать до бюджету розвитку.
Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території селища, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фі­нансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним від­творенням.
Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядуван­ня, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Стаття 52. Збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання селищною радою наданих їй законом повноважень та забез­печення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.
При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів.
У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення селищною радою наданих їй законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.

Стаття 53. Звіт про виконання бюджету

У звіті про виконання бюджету наводяться дані щодо результатів виконання бюджету, включаючи інвентаризацію майна та заборгованість на початку і наприкінці бюджетного року. До звіту про виконання бюджету додається звітна доповідь роз'яснювального змісту.
Звіт про виконання бюджету складається протягом 6 місяців після закінчення бюджетного року.

    Селищна  рада має затвердити звіт про виконання бюджету не пізніше 31 грудня наступного за бюджетним року.

РОЗДІЛ VIII

                                МАЙНО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 54. Право комунальної власності

Територіальній громаді належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслу­говування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальній громаді безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна в порядку, встановленому законом.
Територіальна громада безпосередньо або через ор­гани місцевого самоврядування може об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності.
Селищна рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, утому числі виконує всі майнові операції, може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користуван­ня юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користу­вання і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються виключно селищною радою. Доходи від відчу­ження об'єктів права комунальної власності зараховуються до місцевого бюджету і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бю­джетом розвитку.
Майнові операції з об'єктами права комунальної власності не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної гро­мади і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Селищна рада має право:

    - вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх струк­турних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

   -  на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальної громади;

 -  мати об'єкти комунальної власності за межами адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 55. Комунальні підприємства

Комунальними підприємствами вважаються підприємства, засновані на власності територіальної громади.
Орган місцевого самоврядування може також придбати підпри­ємство або майнову частку (корпоративні права) зазначеного товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу з попереднім власником.
Комунальні підприємства мають виконувати своє громадське при­значення, підтримувати соціальну спрямованість цінової політики, а та­кож стимулювати економічну діяльність підприємств галузі інших форм власності.
Діяльність підприємств комунальної власності відбувається відповід­но до їх статутів, що затверджуються відповідним виконавчим органом, визначеним селищною радою. Директор підприємства призна­чається та звільняється з посади селищним головою та працює виключно  за контрактом. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та про­цеси затвердження фінансових звітів цих підприємств врегульовуються за рішенням селищної  ради, окрім випадків, передбачених їх статутами.

 

РОЗДІЛ IX

 

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 56. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

Статут затверджується на пленарному засіданні селищної ради більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
Статут набуває чинності з дня його державної реєстрації в органах Міністерства юстиції.

Стаття 57. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

Зміни та доповнення до Статуту вносяться селищною радою більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
Право внесення проектів змін та доповнень до Статуту мають селищний  голова, виконавчий комітет селищної ради, депутати селищної ради, постійні комісії селищної ради, загальні збори громадян.

3.

Стаття 58. Контроль за виконанням Статуту та його зберігання

Контроль за виконанням Статуту здійснюють селищна рада, селищний  голова, інші органи і особи в порядку, перед­баченому цим Статутом і чинним законодавством України.

2.Статут у ідентичних примірниках, один  з яких зберігається в с раді, один в органі, що здійснив його реєстрацію

Серпень 2016
П В С Ч П С Н
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4