ПИСЬМЕННИЦЬКА ВАТРА НАД ЧЕРЕМОШЕМ
У столиці Гуцульщини – Верховині проведено VІІІ Всеукраїнський літературно-краєзнавчиий фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем». Організаторами творчого форуму виступили: Верховинська селищна рада (Василь Мицканюк), Національна спілка письменників України (Михайло Сидоржевський), Верховинський осередок НСПУ та товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (Василь Нагірняк).
Першу письменницьку ватру над Черемошем запалили творці слова у відомій на весь світ Франковій Криворівні в 2013 році, яку український етнограф і фольклорист Володимир Гнатюк назвав «Українськими Афінами». Сьогодні літературно-краєзнавчому фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем», який має всеукраїнський статус, виповнюється вісім років.
Голова Оргкомітету творчого форуму Василь Нагірняк, відкриваючи фестиваль, перший день якого розпочався в актовій залі Верховинського ліцею, сказав, що це є справжнє національне свято рідного українського слова на Верховинщині. Після представив аудиторії поважне письменницьке товариство зі столичного Києва, Прикарпаття та Гуцульщини: головного редактора «Літературної України» Сергія Куліду, заступника голови НСПУ Ярослава Ткачівського, майстрів слова Євгена Барана, Василя Бабія, Івана Гавриловича, Ореста Князького, Анну Космач, Василя Зеленчука. У зустрічі взяв участь український вчений, педагог, Почесний краєзнавець України, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило, який відзначив велику працю верховинців на терені краєзнавства Гуцульщини та України. Розпочалася творча зустріч письменників з керівництвом селищної ради, старостами старостинських округів, депутатами, працівниками освіти, культури, охорони здоров’я, музеїв, освітянами, просвітянами, представниками установ та організацій територіальної громади, громадськістю та гостями краю.
Верховинський селищний голова Василь Мицканюк щиро привітав письменників на верховинській землі, подякував за творчу працю, за письменницьке подвижництво, за написані книги, за вагомий особистий внесок у збереження, поширення та примноження надбань української літератури, духовної спадщини України і з нагоди проведення VIII Всеукраїнського літературно-краєзнавчого фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем» вручив Подяки селищної ради.
Слово взяли письменники, які розповіли верховинцям та гостям краю про літературний процес в Україні, на Прикарпатті, у Гуцульському краї. Говорили про свої творчі здобутки, про проблеми на ниві українського слова, літератури, книговидання. Виголошували власні поезії, зачитували уривки зі власних творів, спілкувалися з аудиторією верховинців, яка заповнила усю залу Верховинського ліцею. Це свідчить про те, що творча інтелігенція Верховинщини, як і письменники, горнуться серцем і душею до рідного українського слова, до культури великого українського народу. Керівництво селищної ради, його голова Василь Мицканюк, депутати проявляють патріотичну позицію на ділі: активно підтримують українське національне книговидання, фінансують видання творів місцевих авторів відповідно до Програми підтримки книговидання Верховинської селищної ради.
Учасники фестивалю прийняли Звернення до Президента України Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Міністерства культури та інформаційної політики України щодо фінансової підтримки газети письменників України «Літературна Україна». Спочатку було Слово. І Слово було Бог. Пам’ятайте про велику місію рідного українського слова усі. Якщо ви дійсно є патріотами. Якщо ви є Українці з Великої Літери.
Зустріч з письменниками тривала більше двох годин, а творче слово скрашувала українська пісня та музика у виконанні тріо «Горицвіт» (керівник Марія Ілійчук), юних творчих обдаровань Вікторії Вережак та Роксолани Кітлярук, а також талановитого музиканта, знавця музейної справи та гуцульської співанки, заслуженого працівника культури України Микола Ілюка та його дружини, виконавиці гуцульських співанок Марії Ілюк.
Після творчої зустрічі письменники відвідали музейні скарби Верховини: хату-музей кінофільму «Тіні забутих предків», де екскурсовод Галина Мокан подарувала незабутню розповідь про кінорежисера Сергія Параджанова, творчу групу фільму-шедевру «Тіней», незабутніх предків-гуцулів – самобутніх акторів фільму, а також музей-Галєрію гуцульських традицій та обрядів Параскевії Рашковської, яка повела майстрів слова у гуцульський світ автентики та мистецького народного дива гуцулів.
Перший фестивальний день, 7-го жовтня, завершився.
Восьмого жовтня спозаранку весело усміхнулося сонечко, осяяло Говерлу, Попіван, усю красу Чорногори і своїми ласкавими променями поцілувало верховинську землю. Майстри слова отримали Господнє благословення і рушили на двох позашляховиках у гори. У славне своєю історією село Буркут, на захід від якого розташований українсько-румунський кордон. Це райське місце несказанної краси Карпат, Господньої енергії сонця і магії рідного слова. У свій час тут побували і творили Леся Українка (відпочивала, писала твори і лікувалася у водолічниці), Іван Франко, Василь Стефаник, Марійка Підгірянка та інші. У 1901-1902 роках Лесю Українку навідав у Буркуті Іван Франко – і величне слово поезії вкрило Карпатські гори.
Письменники Верховини подали ідею встановити та освятити у Буркуті на фасаді будинку лісництва Анотаційну дошку Івану Франку з нагоди 165-ліття Каменяра та VІІІ Всеукраїнського літературно-краєзнавчого фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем». НСПУ, Михайло Сидоржевський, профінансували виготовлення пам’ятної дошки.
Біля Анотаційної дошки Лесі Українки, на фасаді Буркутського лісництва, встановлено Анотаційну дошку з портретом Івана Франка та його віщими словами: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів».
Священник ПЦУ сіл Зелене та Шибене о. Микола освятив Анотаційну дошку, після письменники розмовляли з велетом думки і слова Іваном Франком, Лесею Українкою, Марійкою Підгірянкою, які вже поряд. Бережуть Карпати, бережуть Україну і пишуть свої книги у райському саду Всевишнього.
З Буркута майстри слова завітали до воїнів-прикордонників прикордонної застави «Шибене». Провели творчу зустріч і подарували власні книги для захисників українського кордону у Карпатах. Книги поповнили започатковану раніше, на попередньому фестивалі «Письменницької ватри», «Бібліотечку української книги для прикордонників».
Такими історичними заходами і незабутніми подіями письменницького товариства завершився VІІІ Всеукраїнський літературно-краєзнавчий фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем». Наповнена тайстра надзвичайно цікавих письменницьких, просвітницьких, культурно-мистецьких ідей, які будемо спільно кликати до життя. Яким будемо давати життя. І в столиці Гуцульщини – Верховині. І в столиці України – рідному Києві.
… Жаринка письменницького фестивалю у Верховині горить, розгорається і неодмінно спалахне новою ватрою рідного українського слова нарік, у 2022 році.
